Власник реєстраційного посвідчення лікарського засобу, який після завершення виробництва не відповідає вимогам Регламенту щодо захисних елементів, може звернутися до Міністерства охорони здоров'я із заявою про видачу тимчасового дозволу на дистрибуцію та відпуск такого лікарського засобу. Міністерство охорони здоров'я видає тимчасовий дозвіл з метою забезпечення доступності лікарських засобів.

Лікар зобов'язаний повідомити Державний інститут з контролю за наркотиками про застосування або призначення незареєстрованого лікарського засобу.

Дистриб'ютор лікарських засобів, який ще не отримав сертифікат належної практики дистрибуції за результатами перевірки, проведеної Державною службою з контролю за наркотиками, може подати заяву на отримання такого сертифіката. Якщо дистриб'ютор вже має сертифікат, але в інформації про нього відбулися зміни (наприклад, зміна юридичної адреси, назви суб'єкта господарювання), він може подати заяву на отримання зміненого сертифіката в аналогічному порядку.

Заява на отримання сертифікату належної лабораторної практики. Юридичні або фізичні особи, уповноважені здійснювати господарську діяльність, можуть проводити неклінічні дослідження з безпеки лікарських засобів лише за наявності сертифіката належної лабораторної практики, виданого Державною службою з контролю за наркотиками.

Державний інститут з контролю за наркотиками видає на підставі заяви сертифікат належної клінічної практики, який є підтвердженням того, що надавач медичних послуг у своїй діяльності дотримується умов належної клінічної практики.