Обов'язок продавця надати споживачеві істотну інформацію, необхідну за обставин та фактичного контексту комерційної практики для прийняття споживачем рішення про купівлю. Істотна інформація включає, наприклад, інформацію про адресу та особу продавця, ціну з урахуванням податків, право на відмову від товару, перевірку опублікованих відгуків тощо. Ця інформація повинна надаватися у чіткий, зрозумілий і недвозначний спосіб та у відповідний час, щоб уникнути комерційної практики, що вводить в оману.

Продавець зобов'язаний належним чином проінформувати споживача про використання та обслуговування товару, небезпеки та ризики. Продавець зобов'язаний надавати споживачеві письмові інструкції, коли це необхідно з огляду на характер товару або послуги, що продається, а також спосіб і тривалість його використання. Інформація в письмових інструкціях повинна бути чіткою та зрозумілою і надаватися споживачеві на довготривалому носії (наприклад, на папері, компакт-диску або USB-накопичувачі, електронному повідомленні). Однак споживач може попросити продавця надати інструкції в паперовій формі, якщо це не є нерозумним, наприклад, якщо він купує товар у будівельному магазині, тому що він не є технічно підкованим.

Взуття, що продається споживачам, повинно мати маркування із зазначенням матеріалів, з яких виготовлені його основні частини, а саме: верх, підкладка, устілка та підошва. Це зобов'язання є обов'язком як виробника, так і продавця. Виробник повинен надати інформацію про основні частини взуття продавцю або постачальнику, залежно від обставин. Цей обов'язок додатково конкретизується у підзаконному акті, яким є Постанова № 265/2000 Зб. законів Міністерства промисловості і торгівлі, що містить деталі щодо способу маркування взуття з інформацією про матеріали, використані в його основних частинах.

У випадку онлайн-продажів продавець повинен проінформувати споживача щонайпізніше на початку процесу оформлення замовлення про наявність обмежень на доставку (наприклад, товар не може бути проданий особам, які не досягли 18 років, або існує обмеження на вагу замовлення) та про способи оплати (наприклад, про те, що оплата може бути здійснена готівкою, банківським переказом або навіть кредитною карткою на касі).

Зобов'язання щодо інформування, яке поширюється на постачальників послуг онлайн-маркетплейсів, які повинні інформувати споживачів, що здійснюють покупки через їхні платформи, задовго до укладення договору або розміщення обов'язкового замовлення про те, на основі яких параметрів ранжуються пропозиції, що відображаються споживачам, і чи буде договір укладено з третьою особою, яка може бути продавцем (тобто, чи буде він укладений з підприємцем), а також про те, що споживач має право на отримання інформації, необхідної для укладення договору. У цьому контексті важливою є інформація про те, що споживач не має такого ж захисту у випадку з продавцем, який не є підприємцем, як у випадку, якщо б договір був укладений з підприємцем. І останнє, але не менш важливе: постачальник інтернет-ринку зобов'язаний інформувати споживача про свої зобов'язання та зобов'язання третьої сторони, з якою споживач укладає договір.